Конкурс "Найкращий читач України - 2015"

15 квітня в Лохвицькій районній бібліотеці проходив ІІ відбірковий тур Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України - 2015" в якому брали участь читачі сільських і міських бібліотек району. Читачка Червонозаводської міської біблотеки №1 Матвієнко Катя, учениця 6 класу Червонозаводської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 виборола Диплом "За волю до перемоги". Матяш Антоніна Василівна, бібліотекар дитячого відділу Червонозаводської міської бібліотеки №1 була відзначена Подякою за плідну і творчу роботу по підготовці читачів до Всеукраїнського конкурсу дитячого читання "Найкращий читач України - 2015". З чим ми їх і вітаємо!!!


Матяш Антоніна Василівна та Матвієнко Катя

Новинки для кожної дитинки

                                 Дорогі діти!

Наша бібліотека отримала нову літературу для дітей.

Запрошуємо читачів до знайомства з новими книгами.

 Давидова,Оксана. Розумні ігри для малят. [Текст]/ О. Давидова. – К.: Мамине сонечко, 2013.- 35 с.

 Розумні ігри для малят – яскрава книжка з гарними виразними малюнками навчить Вашу дитину від 2 до 5 років основ лічби, розвине дрібну моторику, мовлення, знання про світ. І все це весело, граючись з Котиком та Мишкою.

Дорошенко, Вадим. Пригоди Солі та Олі[Текст]/В. Дорошенко. – К.: Мамине сонечко , 2013. – 37с.

Пригоди Солі та Олі. Незважаючи на те, що одна із них дуже висока, а інша дуже низенька – їм обом дуже весело і цікаво. Книга вчить дружби та поваги до батьків та до ближнього, любові і добру.

 

Есаулов, Олександр. Канікули для Інформи [ Текст]/О. Ю. Есаулов . – Кіровоград: Імекс  ЛТД, 2013. – 236 с.

У принцеси Інформи  канікули , і бажає вона їх провести в нашому, фізичному, світі. Випадково про це узнає хакер Костя. Зі своїми дружками він вирішує викрасти принцесу. І це їм вдається ! Але невже принцеса нічого не зможе зробити заради власного звільнення? І невже принцеса нічого не зможе зробити заради власного звільнення? І невже Сергійко та його друзі нічого не вдіють, щоб допомогти принцесі? Чи зможуть друзі протистояти злому вірусу Макровіру, який підключається до цієї справи? І взагалі, чим закінчаться ці дивовижні канікули принцеси Інформи?

 

 

 

Ізбаш, Олекса Військо Даждьобога [Текст]/ : Казки та легенди про героїв, бог , духів давніх слов’ян / О. Ізбаш. – Київ : АВІАЗ, 2013. – 164с.., іл..

 

 

Історія хрещення Київської Русі. [Текст]/. – К.: ТОВ «Вид – во Кондор», 2013. – 64с.: іл.

  У виданні широко розглядаються як відомі, так і маловідомі історичні події, що супроводжували процес прийняття і поширення християнства на українських землях.

    Книга перенесе юного читача в атмосферу  історико – культурних подій , які відбувалися під час масового хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом й інших міст Руської держави князем Володимиром Святославовичем.

 

 

Земляний, Володимир. Храмове свято. Поезії [Текст]/ В. Земляний. – К.: АВІАЗ, 2013. – 80с., іл..

  Володимир Земляний – поет не голосний, але щирий і вдумливий. До його нової збірки увійшли поезії, які прийнято називати духовними. Але мимоволі доходиш думки, що таке визначення затісне для нинішнього доробку автора. Та і як ув’язнити справжню поезію рамками правил? В цьому читач переконається сам після перших сторінок «Храмового свята».

Окремі вірші вже публікувалися у попередніх збірках, але їх автор подав у новій редакції.

 

 

Козацька абетка [Текст]/: Коротка історія українського козацтва для дітей і дорослих. – К.: Веселка, 2013. – 80с., іл..

Найвизначніші події і найвидатніші герої козацької доби представлені в книзі у коротких розповідях, розміщених за алфавітом, та мистецьких творах. Це ті ази нашої історії, які повинен знати кожен українець – і маленький , і дорослий.

 

 

Кучеренко,В. И. Громобой [Текст]/: Сказки / В. Кучеренко. – К.: ЭКО – ПРОДАКШН,2013. – 79 с.

Авторские сказки сборника «Громобой» знакомят детей с историческими событиями эпохи монгольского нашествия, формируют богатый внутренний мир мастерским изображением героев, их помтупков. Это путь к познанию ей и явлений, ключик к пониманию морально этических понятий добра и зла, силы и слабости, сострадания и любви, равнодушия и ненависти. Герои современных сказок этого сборника помогают открывать мир, знакомят с опытом поколений, в свою очередь развивая разум и чувства.

 

Мензатюк,Зірка . Зварю тобі борщику [Текст]/: Казки  /З. Мензатюк. – Львів : Вид. – во . Старого Лева, 2013 – 59с.

У цій книжечці всі казки не лише веселі й цікаві, а й дуже смачні. Бо коли їх читаєш, то слинка котиться. І відразу хочеться разом з Олесею та Івасем, героями цих казок, скуштувати запашного борщу, смачнючих вареників, солодких млинців та інших українських страв, які живуть не лише на вашому столі, а й у казці.

 

Пронь , Леся на крилах року [Текст]/ : Вірші для дітей дошк. Та мол. шк.. віку / Л. Пронь. – К.: АВІАЗ. – 48с.: іл.

 

 

 

 

 
 Радушинська, Оксана Щоденник Славка Хоробрика [Текст]/ О. Радушинська. – Львів: видавництво Старого Лева, 2013. – 84с.

  Чи дозволено дітям робити усе,що заманеться, незважаючи на закони і права, якими користуються дорослі? Які вчинки дітей можуть спричинити халепу і що потрібно робити, аби уникнути неприємностей вдома, на вулиці, у школі чи у відносинах зі знайомими і незнайомими людьми? Відповіді на ці та багато інших запитань читачі знайдуть, потоваришувавши зі Славком Хоробриком – звичайнісіньким сучасним хлопчиком, котрий мріє стати міліціонером. І, можливо, у його пригодах хтось навіть упізнає себе…

 
Цуріка, Людмила . Історія дитячої книги зі стародавніх часів до сьогодення[Текст]/ Л. Цуріка. – К.: АВІАЗ, 2013. – 71с.

 

 

 

 

 

Я громадянин України [Текст]/. – К.:ТОВ «Патерик», 2013. – 64с.: іл..

У книзі доступно розказано про національну символіку, види влади, конституцію, основні закони, частину української історії, культури, географії та традицій.

Увагу юних читачів обов’язково привернуть яскраві сторінки історії та природні надбання регіонів України, знайомство з культурою та видатними діячами України.

Метою видання є відродження патріотичного почуття юного українця з найменших років, щоб зародити любов до нашої країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкрий для себе рідне місто

Святкування Дня міста в Червонозаводській міській бібліотеці №1

Червонозаводське – одне з наймолодших міст в області - має свою символіку, має славну трудову історію та гарні традиції, яке росте і розвивається, незважаючи на всі труднощі. Та кожне місто, як і людина, має своє обличчя. У сузір’ї великих і малих населених пунктів, сіл і містечок, Червонозаводське має свої неповторні краєвиди, затишні вулички, мальовничі куточки, парки, добре облаштовані дитячі та спортивні майданчики, історичні архітектурні споруди, чудові дерев’яні скульптури. І хоч зараз не найкращий час для гучного  святкування, та яким буде наше майбутнє залежить від того, як ми знаємо минуле, шануємо сучасне, адже процес пізнання історичного минулого безперервний. Тож, напередодні святкування Дня міста, Червонозаводська міська бібліотека №1 провела краєзнавчий екскурс «Відкрий для себе рідне місто» для студентів першого курсу групи М-13б механічного відділення Лохвицького технологічного технікуму з керівником групи Москаленком С.Я. та заступником директора з виховної роботи Таранською А.А.
 

Проходячи маршрутами радощів і страждань, перемог і поразок, становлення та розвитку Червонозаводського, хтось ще раз згадав, а хтось, можливо, і вперше познайомився, із тим славетним шляхом, що пройшло наше місто за 86 років свого існування. Так, перший маршрут «З чого все починалося..» познайомив із історією заснування робітничого міста, а другий «Коли горів мій край вогнем» - проліг роками фашистської окупації.

Про плани на майбутнє, про надії і можливості нашого міста дізналися з маршруту «І сьогодення пульс…», яким провела представник від міської ради -  Горбенко Ю. А., керівник Червонозаводської філії Лохвицького центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Наступний маршрут «Рідний край надихає» нагадав декілька імен творчих людей, доля яких пов’язана із нашим містом, які черпали натхнення із чудових краєвидів навколишніх околиць, полів, прохолодного лісу, голубої Сули.

Останнім маршрутом  краєзнавчого екскурсу стала  віртуальна фотовиставка «Я люблю своє рідне місто». Гості заходу ще раз змогли насолодитися чудовими місцями та приємними куточками для відпочинку в місті, куди  залюбки можна повести своїх гостей і друзів.

Захід супроводжувався мультимедійною презентацією і завершився оглядом книжкової виставки-подорожі «Місто над Сулою», на якій були представлені матеріали про місто Червонозаводське.

Також в бібліотеці було проведено конкурс літературних фантазій «Яким я бачу своє рідне місто через 20 років», в якому взяли участь учні 7 – 8 класів. На конкурс було подано 15 робіт, та компетентне жюрі обрало двох переможців. Ними стали: Антіпова Євгенія, учениця 8 – Б класу Червонозаводської ЗОШ №1 та Полтавець Діана, учениця 7-Б класу Червонозаводської ЗОШ №2. Нагороди за призові місця від Червонозаводської міської ради школярки отримали на святкуванні Дня міста.

 

 

Конкурс літературних фантазій "Яким я бачу своє рідне місто через 20 років"

В рамках святкування Дня міста в Червонозаводській міській бібліотеці №1 серед учнів 7 – 8 класів було проведено конкурс літературних фантазій «Яким я бачу своє рідне місто через 20 років». На конкурс було подано 15 робіт, та компетентне жюрі обрало двох переможців. Ними стали: Антіпова Євгенія, учениця 8 – Б класу Червонозаводської ЗОШ №1 та Полтавець Діана, учениця 7-Б класу Червонозаводської ЗОШ №2. Пропоную вашій увазі літературні фантазії переможців.

 

Яким я бачу своє рідне місто через 20 років

Я живу на Полтавщині у прекрасному містечку, що має цікаву назву – Червонозаводське. Таке ім’я дали йому тому, що знаходиться в ньому багато різних заводів. Стоїть містечко над чудовою річкою, що називається  Сула.

Та час не стоїть на місці. Минають роки,  в чомусь місто удосконалилось, а в чомусь занепало. Звичайно, ми сподіваємось на відновлення. І я уявляю, що через 20 років Червонозаводське буде таким:

Розпочну з заводів. Багато є заводів, які забруднюють навколишнє середовище, одні більше, інші менше. Участь у цьому беруть і підприємства нашого міста. Тому, на мій погляд, в майбутньому Червонозаводське буде відоме своїми новими заводами: переробка неорганічних речовин та виготовлення біопалива. Бо це актуальне питання для всього світу, отже, ми маємо зберегти планету.

Розмірковуючи про подальше життя міста, мене зацікавив водяний потенціал. В першу чергу це водосховище. Якщо його привести до ладу, тобто очистити, через 20 років на цьому місці ми б мали чудовий аквапарк. Це було б добре і для жителів Червонозаводського, гостей, і місто трималося б у чистоті. Другий об’єкт – це ставок. Якщо його очистити, ми зробимо чистим не тільки містечко, а й гарним місцем відпочинку для дорослих та дітей. Прокладений місточок через озерце дасть змогу людям милуватися рибками, черепахами, лебедями та іншими живими організмами, що будуть поселені в цей ставочок. Діти залюбки годуватимуть їх.

Неподалік від ставочка буде розташоване дитяче містечко під назвою «Червонозаводський Дісней Ленд». Звичайно, ми вдячні за побудовані дитячі майданчики, але хотілося б, щоб саме ця зона була особливою і не схожою на інші. Щоб всі каруселі були в одному місці.

Біля басейну у парку відомий на всю область ботанічний сад. В ньому буде багато видів рослин, а особливо квітів. А в середині саду буде знаходитися герб Червонозаводського, що викладений з живих квітів.

Цікава тема для роздумів – стара Червонозаводська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. Відновивши її, у дітей буде гарна можливість займатися у спеціальній школі мистецтв.

Через 20 років наше місто святкуватиме 100-річчя з його заснування. Тому на цю честь я б хотіла щоб відкрили краєзнавчий музей. Бо історії нашого міста дуже багата.

Втіливши ці мрії в життя Червонозаводського, наше місто було б краще в світі. І визнане екологічно чистим містом.

Полтавець Діана,

учениця 7-Б класу

Червонозаводської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

2014р.

 

 

         Яким я бачу своє рідне місто через 20 років

Червонозаводське – місто, де я народилася, сказала перше слово, ступила перший крок, отримала перші знання, відчула радість і сум. Тут я вперше усміхнулася, і перша сльозинка з очей капнула теж у цьому місті.

Червоно заводське для мене – це все життя. Колиска мого роду, фортеця, маленька батьківщина. Усі, кого я люблю, і хто любить мене. Моя домівка, родина, школа, друзі, однокласники… І вулиці, і будинки, і заводи, і магазини, і дерева, і квіти – усе знайоме, рідне.

Мені подобається подорожувати, знайомитися з новими місцями, людьми, а ще більше – повертатися додому, в своє маленьке затишне містечко на Сулі.Повертатися, щоб знову вирушати у подорож. Цього разу, уявну мандрівку в майбутнє.

Закриваю очі… і лечу на крилах фантазії крізь роки. 2015… 2016… 2017…і ось – зупинка «Червонозаводське 2034». Ступаю на різнокольорову бруківку. Навколо високі будівлі із дзеркальними вікнами, біля них – багато дерев та кущів, охайно підрізаних у вигляді фігур, поруч – газони з яскравими, екзотичними квітами. Я – в центрі міста. Впізнаю його по альтанці, яка зовсім не змінилася. А ось фонтан – не впізнати. Він став більшим, струмені різнокольорової води підносяться високо вгору, переплітаються, змішуються і падають під звуки класичної музики. Раптом у ніжну мелодію вривається якийсь різкий звук – це гудок новенького трамвайчика, що курсує вулицями нашого міста. Сідаю. Проїзд безкоштовний. За вікном пролітають знайомі вулички, які змінилися так, що не впізнати. Дороги рівні, паркани відремонтовані, багато новобудов та зелених насаджень. Ось школа. П’ятиповерхова споруда з басейном, спортзалом. На подвір’ї більше тисячі дітей. Отже, Червонозаводське розрослося. І не дивно, бо я саме проїжджаю коло цукрового заводу і бачу, що це підприємство – гігант. Працює воно на повну потужність, а з труб не вилітає дим, не стікає забруднена вода. Виробництво на усіх заводах міста екологічно безпечне.

Звертаю увагу на людей. Спочатку думаю, що всі вони поспішають на свято. Ошатно вдягнені, усміхнені, радісні, задоволені проходять повз мене земляки. Зустрічаю своїх уже дорослих однокласників і дізнаюся, що життя у нашому місті кожного дня щасливе і святкове. Всі працевлаштовані, освіта і медицина – на високому рівні, через Інтернет можна купити все, чого душа бажає. У місті є Центр розваг, спорткомплекс, басейн.

Червонозаводчани мають змогу вільно подорожувати по всьому світу, але завжди повертаються додому, тому що наше місто – найкраще на Землі!

Усі мої мрії про майбутнє не такі вже й фантастичні. Хочу для свого міста добробуту, спокою, стабільності, мирного неба. Я впевнена, що все так і буде, бо ми, червонозаводчани, гідні цього! Усі мої земляки добрі, гостинні, чуйні, веселі, красиві, талановиті. Ми оптимісти й патріоти, вміємо працювати й відпочивати, любимо своє місто й горді ним. Я щаслива, що народилася тут, і сподіваюся теж прославити Червонозаводське в майбутньому. Всього можна досягти, якщо дуже захотіти.

Антіпова Євгенія

Учениця 8-Б класу

Червонозаводської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

2014р.

 

"З небес на землю в час нічний приходить Миколай святий"

19 грудня  православні  люди  всього  світу  святкують  день  святого  Миколая  Чудотворця.  Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до Святого Миколая. Це довгожданий день року, адже слухняних діток під подушкою чекають гостинці, а от бешкетникам варто задуматися про свою поведінку та чекати в подарунок тільки різочку.

Першокласники Червонозаводської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів теж з нетерпінням чекали на зустріч із Святим Миколаєм. І ось, нарешті, відбулося це яскраве  свято в актовому  залі школи, де  зібралося багато дітлахів в передчутті казкового дійства. В цій затишній, святковій атмосфері відбулося театралізоване свято «З небес на землю в час нічний приходить Миколай Святий» із піснями, віршами та запальними танцями. Ведучі Українець (Зрібняк І.),  Українка(Піддубна В.) та Веселунка (Нестеренко А.) і Буркун (Богомол С.) розпочали  свято та запросили казкових героїв  розповісти, що чекає глядачів в майбутньому. Циганка (Сорока Я.) наворожила багато подарунків, Баба Яга (Сторчак Т.) намагалася зіпсувати свято та навіяти сон, Астрономи (Величко Б., Полонський Д.) навіщували, що в гості  до дітей прийде Св. Миколай. Був там і чортик Антипко(Ковтун А.), який намагався посварити сестричок Марусю (Мусіян С. ) та Мартусю (Вознесенська А.).  Ангели (Майборода А., Ніколенко М.) прогнали Антипка і привели Святого Миколая (Козак М.О., зав. земельним відділом міської ради), який привітав дітлахів із святом та  із задоволення послухав вірші, які приготували для нього малеча. Побажавши веселих зимових свят він роздав солодощі всім маленьким глядачам.

Чудове і загадкове свято було підготовлене працівниками Червонозаводської міської бібліотеки №1,  педагогом-організатором Червонозаводської ЗОШ №1 Золотницької М.М. та учнями школи  5 і 9 класів. На свято завітав і міський голова Сидоренко В.В., який є частим гостем, учасником та спонсором заходів, що організовує міська бібліотека.

 

 

 

 

 

 

 

 

Нам пам’ятати треба це завжди.

                10 жовтня 2013 р. на дитячому абонементі  Червонозаводської  міської бібліотеки пройшов Урок Мужності «Вклонімося великим тим рокам» для учнів 5-х класів  Червонозаводської  середньої школи №1.

            У проведенні уроку взяли участь ведучі Єрмакова Л.М.,Матяш А.В. та учениці 5-го класу Матвієнко Катя та Нестеренко Аліна. Разом з учнями були присутні на заході організатор позакласної роботи Золотницька М.М. та шкільний бібліотекар Прядка Н.О.

            Учні прослухали пісні воєнних років  – М.Матусовського «На безымянной высоте» та вже таку ,яка стала народною - «Катюшу».

            На уроці прозвучали спогади  пенсіонера Андрія Івановича Лисенка,який в ті страшні роки був дитиною і добре запам’ятав пережиті страхіття минулої війни .

         Разом з дорослими в партизанських загонах, у ворожому підпіллі боролися юні герої.. Більшість школярів зайняли робочі місця батьків, що пішли на фронт, доглядали за пораненими в госпіталях, працювали на колгоспних полях.  Заклик «Все для фронту,все для Перемоги» став визначальним у їхньому  житті.

            Згадали і про славнозвісну  БМ-13 – легендарну «Катюшу» яка стала яскравим прикладом ефективності гвардійських мінометних частин, що  їх основу складали «Катюші». Ось  рядки зі спогадів маршала Жукова: «Реактивные снаряды своими действиями производили сплошное опустошение. Я смотрел районы, по которым велся обстрел, и увидел полное уничтожение оборонительных сооружений...»

            Учениця Катя Матвієнко прочитала вірш Василя Симоненка «Жорна»,де,зокрема,сказано про ворогів:

Хай сатаніють виродки од крику —
нас не знобить од їхньої хули:
нам жорна ті із кам'яного віку
на танках варвари з Європи привезли.

І то для них таки й була наука,
коли — у всього світу на виду, —
немов у жорнах, дужі наші руки
перемололи варварську орду...

          Яскравим проявом радянського патріотизму була добровільна фінансова допомога трудящих державі, що дозволяє додатково направити на фронт 2565 літаків,кілька тисяч танків і багато іншої військової техніки. Надходження грошових коштів від населення у Фонд оборони,до Фонду Червоної Армії та ін, за позиками та лотереями  склали понад 100 мільярдів рублів.

          Навряд чи медикам вдалося б врятувати життя багатьом військовослужбовцям,якби в тилу для цієї благородної мети люди не здавали свою кров. Радянський патріотизм проявився і в донорському русі, в якому брали участь 5.5 мільйонів чоловік. За час війни вони дали фронту близько1,7 мільйонів літрів крові,що більшою мірою сприяло поверненню в стрій воїнів після поранень.

           Присутні на заході висловили щиру подяку та низький уклін за 70 років мирного і спокійного життя та вшанували хвилиною мовчання загиблих на війні.